ВІК: 13-17 РОКІВ
Складність: 2
Час: від одного місяця
КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ: 1-5 осіб
Як запустити учнівське самоврядування в школі
ПРОБЛЕМАТИКА
Школа має бути не лише місцем для навчання, а й спільнотою для всебічного розвитку і простором, де комфортно й цікаво. Щоб так і було, школярам (тобто нам із вами) потрібна можливість керувати шкільними справами самим (ну або майже самим ☺️). Саме для цього існує учнівське самоврядування. Це ваша власна інституція, яка має чітко визначену структуру та обов’язки. Завдяки цій структурі ми можемо вирішувати наші проблеми, запроваджувати зміни, робити класні проєкти.
ПРО ЩО ЦЕЙ РЕЦЕПТ
тут ми розкажемо, навіщо вам потрібне самоврядування;
дамо розуміння, як його запровадити, хто і що для цього потрібні та з чого почати;
розкажемо, де брати інструменти й методи для вашої ефективної роботи;
надихнемо вас класними кейсами інших школярів;
познайомимо вас із нашими героями з Коломийського ліцею #5, які використовують своє врядування на повну.
Навіщо вам потрібне самоврядування
Учнівське самоврядування покращує ваше життя у школі, адже ви самі можете визначити свої потреби і, у співпраці з педагогами та адміністрацією освітнього закладу, задовільнити їх. Також ви самі визначатимете, що вам цікаво робити, крім безпосереднього навчання, і будете проводити цікаві вам івенти та запускати проєкти. І, авжеж, роблячи це все, ви:
👌 навчитеся приймати рішення (а це ой як знадобиться вам у подальшому житті);
👌 захищатимете свої права та інтереси;
👌 реалізуватимете свої ідеї;
👌 розвиватимете свої лідерські скіли та навчитеся працювати у команді.
Як людина, яка досить давно в учнівському самоврядуванні, можу сказати, що одне із основних його завдань – це бути чимось на кшталт містка між учнями та адміністрацією. Учнівське самоврядування має бути тим органом, до якого ліцеїсти будуть приходити і відкрито розповідати, що їх хвилює, що вони хочуть втілити, які думки та бажання вони мають. Це наче якийсь ресурсний центр, до якого ти можеш прийти і бути почутим. Я бачу самоврядування так, і хочу, щоб саме до такого результату йшли усі школи”,
– каже Аліна Романюк, голова учнівського самоврядування Коломийського ліцею №5 ім. Т. Г. Шевченка.
Структура самоврядування
Ви самі визначаєте структуру свого врядування, немає непорушних правил, якою вона має бути і, авжеж, вона відрізнятиметься у різних закладах освіти.
Ми вам покажемо можливий варіант структури учнівського самоврядування з обов’язками її членів:
▶ президент_ка – зовнішня політика + загальна комунікація команди;
▶ віцепрезидент_ка – внутрішня політика, тобто координація проєктів міністерств;
▶ секретар_ка – документація та робота з положенням;
▶ прессекретар_ка – робота із соціальними мережами;
▶ комітет комунікації – робота з прессекретарем, залучення партнерів, робота із соцмережами;
▶ комітет соціальних питань – опитування, волонтерство;
▶ комітет культури – вечірки, івенти;
▶ комітет освіти – позашкільна освіта + оцінка якості освітнього процесу.
Аліна додає:
Структура учнівського самоврядування, мені здається, стара, як світ. Є голова і заступник чи заступниця голови. Він виконує всі обов'язки голови за його відсутності та є його правою рукою. У нас цю людину ще спікером називають. Є секретар, робота якого полягає у заповненні протоколів зборів, різних звітів по роботі і тд. Далі йдуть комісії зі своїми членами та керівниками. Кожна комісія має певні обов'язки, які відповідають її напрямку діяльності.
З досвіду скажу, що у різних школах вибори відбуваються по-різному. У нашій спочатку обирається голова. Учні 8-11 класів можуть податися на цю посаду. Спочатку проходить щось типу передвиборчої кампанії: кандидат_ки представляють себе та свої програми. Потім відбувається голосування (участь беруть учні 5-11 класів). За нашим положенням головою стає той/та, хто набрав найбільшу кількість голосів. Другий/-а за кількістю стає заступником, третій/-я – секретарем. Усі інші – головами комісій. Потім на кожен клас середньої та старшої школи подають оголошення про набір до самоврядування і просять клас відправити своїх представників (від 5 до 8 людей). Надалі ці представники стають членами самоврядування і, відповідно, комісій. На цьому етапі дуже важливо, щоб члени самоврядування були у тих комісіях, які їм до душі, бо лише так вони справді будуть горіти тим, що роблять і працювати ефективно.
Але я знаю, що у деяких школах це працює дещо інакше. Спочатку обирають голову, потім відбираються члени до самоврядування. Далі, за поданням голови, члени самоврядування призначаються на керівні посади (голосуванням серед членів самоврядування, тобто, просто більшістю). А далі вже члени розподіляються по комісіях.
Процес призначення керівного складу у різних навчальних закладах часто відрізняється. Це в основному залежить від положення самоврядування, яке по факту має бути у кожній школі”.
Дівчина додає:
Часто є таке, що обов'язки двох-трьох членів самоврядування якось перетинаються. Те, що можу сказати точно – для мене надважливо, щоб члени команди, по-перше, мали ресурс на виконання своїх обов'язків. А по-друге, щоб їхні обов'язки відповідали їхнім вподобанням. Ви не повірите, наскільки легше стає працювати, коли людина кайфує від того, над чим працює. Лише так можна досягти крутого результату”.
☝️☝️☝️Взаємодія педагогів і учнів важлива на всіх етапах роботи.
“Найважливіше у взаємодії з адміністрацією – комунікація. Говорити, говорити і знову говорити. Не боятися, не думати, що якщо це "дирекція", то туди зась ногою, вони всі зайняті, нема чого до них йти. Навпаки – потрібно приходити часто, говорити про мрії, проєкти, радитись, обговорювати ідеї”,
– радять в Інституті суспільних ініціатив.
Починаємо з діагностики
Важливо розуміти, що шкільне самоврядування – це не лише формальна структура, а й інструмент розвитку навичок учнів, формування громадянської позиції та лідерських якостей. Початкова діагностика допоможе визначити, з чого починати та які пріоритети встановлювати.
В Іституті суспільних ініціатив рекомендують:
Для початку роботи над реформуванням чи запуском шкільного самоврядування необхідно розуміти, в якому стані перебуває самоврядування у вашому навчальному закладі на даний момент.
Для цього радимо провести анкетування учнів, вчителів та батьків, з'ясувати таким чином їхнє ставлення до шкільного самоврядування, його видимості та ефективності. Також варто провести інтерв'ю з потенційними лідерами учнівської спільноти та іншими активними учасниками”.
Також для діагностики варто дати відповіді на такі питання:
Який статус шкільного самоврядування у нас зараз?
Які ресурси ми маємо для запуску/реформування самоврядування?
Хто з учнів готовий брати активну участь в самоврядуванні?
Яка підтримка можлива з боку педагогів і батьків?
Які основні завдання ми ставимо перед самоврядуванням?
Чи існують конфліктні моменти, чи виклики, які потребують вирішення?
Що далі? Цикл шкільного самоврядування
Є певний цикл шкільного самоврядування, який забезпечить системність та ефективність вашої команди. Етапи циклу такі:
1. Діагностика та оцінка
☝️ Визначаємо стан шкільного самоврядування
(можливі результати оцінювання шкільного самоврядування: немає взагалі; існує формально, практично не працює; колись функціонувало, потрібно відновити; є лише президент, команди шкільного самоврядування немає; шкільне самоврядування є і воно працює).
Про те, як працювати за будь-якого стану СШ – читайте у дорожній карті.
2. Вибори та формування структури (1 раз на рік або 2 рази на рік залежно від положення навчального закладу):
☝️ Проводимо вибори, формуємо команду.
☝️ Розподіляємо обов'язки та утворюємо робочі групи.
3. Планування та розробка:
☝️ Формуємо цілі, завдання, операційний план.
☝️ Вибираємо/змінюємо/удосконалюємо модель самоврядування.
4. Реалізація запланованого:
☝️ Впроваджуємо операційний план.
☝️ Моніторимо та коригуємо діяльність.
5. Оцінка та аналіз результатів:
☝️ Проводимо підсумкове обговорення, аналізуємо ефективність.
6. Корекція та планування на наступний період:
☝️ Вносимо зміни до плану, переглядаємо цілі та завдання.
“Щоб проаналізувати ефективність самоврядування, рекомендую робити щотижневі збори, на яких відслідковувати діяльність команди за попередній тиждень. Також можна робити спеціальні опитування для учнів школи, в якому вони будуть розповідати, наскільки ефективне самоврядування на їхню думку”,
– радить Аліна.
⚠️ Детальніше про інструменти для ефективної роботи самоврядування читайте у посібнику 👇 .
⚠️ Дорожня карта шкільного самоврядування також допоможе вам у роботі: там побачите кроки та кілька варіантів з відновлення та реформації шкільного самоврядування.
☝️☝️☝️ Важливо пам’ятати, що самоврядування – це, у першу чергу, інструмент, яким ви можете запроваджувати реальні зміни у своєму освітньому закладі. Саме врядування представляє інтереси учнів, дає можливість їм впливати на процеси у школі. І, авжеж, це інструмент для запуску цікавих проєктів, розважальних заходів і всього, що ви забажаєте.
Кейси для натхнення
🗑 Учні з Новоград-Волинська запровадили збір паперового сміття, використавши ідею хмельницької школи: у їхньому навчальному закладі також оселилося сімейство симпатичних монстрів-папероїдів, які харчуються використаним папером. Старшокласники виготовили їх на уроках трудового навчання. А члени парламенту роздали папероїдів класам початкової школи і пояснили, що ці корисні створіння допоможуть зібрати макулатуру, яку згодом можна здати в спеціальні пункти прийому та отримати за це гроші. Виручені кошти бізнес-центр учнівського парламенту використав на благодійність та організацію шкільних заходів.
👗 Ще однією новітньою для цієї школи ідеєю стали кольорові дні, які проводились 15 числа кожного місяця. Офіційної форми у школі немає, проте в статуті прописаний діловий стиль одягу. Тож кольорові дні – це можливість і учням, і вчителям вийти за рамки статутних норм та урізноманітнити шкільне життя.
♻ Одна з вінницьких шкіл створила цілу сортувальну станцію Eco Friends.
Школа почала сортувати сміття ще у 2014 році. Пізніше школа й інші заклади освіти отримали кольорові баки в межах співпраці Вінниці зі Швейцарією. Тож школа почала сортувати більше фракцій.
Далі учні й учениці запропонували подати ідею створення сортувальної станції на базі школи до бюджету шкільних ініціатив і провели бесіду з адміністрацією закладу щодо можливого розташування станції на території школи. Також провели опитування серед жителів мікрорайону про доцільність створення сортувальної станції. За результатами опитування близько 95% жителів позитивно оцінили цю ідею.
Проєкт виграв 20 тис. грн на реалізацію (придбали прес для стиснення ПЕТ-пляшок і три контейнери). Для якісної утилізації відсортованого сміття школа підписала договір із місцевим підприємством «ЕкоВінн», і щоразу за збір відсортованого сміття отримує кошти, якими розпоряджається виключно учнівське самоврядування. Круто, що до шкільної ініціативи активно долучаються жителі мікрорайону.
👉 Інший подібний вінницький кейс – сортувальна станція на базі школи Eco Shuttle.
💼 А ще ми дуже хотіли би поділитися з вами кейсом, як старшокласники однієї зі шкіл на півдні нашої країни стажувалися у міській раді. Зараз це місто тимчасово окуповане, тож з міркувань безпеки ми притримаємо цю історію й обов’язково розкажемо її, щойно ЗСУ вижене ворога з наших земель. ✊ ✊ ✊
ℹ️ Що почитати-погортати до теми
Аліна: “Для мене дуже важливо час від часу оновлювати свої знання. Раджу приглянутися до таких платформ: Prometheus, Campster, Udemy та інші. На них зібрано багато безкоштовних і платних якісних курсів на різні тематики”.
Ще пару лінків на мотиваційні матеріали, типу:
Як тобі рецепт? Поділися з нами своїми планами: